motaradi (motaradi) wrote,
motaradi
motaradi

Блискавка (і грім)

У Львові зараз пречудова гроза. В хаті блимає світло від кожної блискавки, а надвечір'я освітлюється світло-фіолетовими барвами. Грім гримить якось повільно і спокійно, нікуди не поспішаючи, наче показує свою силу і права на цей вечір.

Таке, ліричний відступ. Згадала про грозу і дитинство.
Я вірила, що:
- коли гроза, то треба перехреститися і сказати "Свят, свят, свят", тоді все буде добре, і блискавка не вдарить;
- грім б'є;
- через відчинене вікно може залетіти кульова блискавка, але якщо не рухатися і не дихати, то вона вилетить назад через вікно за потоком повітря;
- якщо доторкнутися під час грому до металевої речі (навіть до алюмінієвої клямки), то може вдарити;
- у всіх будинках є громовідводи;
- не можна купатися в ставі, річці і навіть калабані. бо грім вдарить;
- не можна стояти на горі;
- не можна бігати;
- треба бігом все вимикати з розеток.

Такі вірування. В що вірю зараз - не скажу.
І питання, заради якого писався пост: а які в вас були і є забобони щодо грози?

А-а-а, і найважливіше: я вірила, що від пісні "Падай, падай, дощику" дощ перестане! І переставав :)

Tags: panta rhei, Лємберґ, срібний волосок, таке життьо, траянова площа
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 13 comments