motaradi (motaradi) wrote,
motaradi
motaradi

Про Університет, Покрову і знову Університет

Починати писати пост в ЖЖ - це часом така мука, почнеш - і стреш, потім знову, і знову.

1. Університет. Більше тижня тому Універ відзначав день народження, і серед заходів "з нагоди" було урочисте засідання Вченої ради. Оскільки в мене ностальгія за студентськими роками, пішла я подивитися на цю оказію. Такої густоти професорів в мантіях зроду-віку не бачила, а вони всі разом ще й нудьгували і кимарили, час від часу зриваючись від сну різким рухом: коли засинаєш настоячи чи насидячи, і голова падає... Нашому деканові ще треба вчитися і вчитися непомітно дрімати: він сидів в першому ряду, обличчям до залу, і весь час засинав. Хоча це могла бути й така розвага для гостей. Дехто сидів в телефоні чи перемовлявся з колєґами; гірше було тим, хто не знав колєґ з мех-мату чи з біологічного - і поговорити не було про що.

Загалом гості були цікаві, і місцями послухати було цікаво. Але оті всі представлення одне одного, перечитування звань, промови про "Патріе декорі цівібус едукандіс" (це напис на фронтоні сучасного головного корпусу Універу, означає "Освічені громадяни - окраса батьківщини") страшенно все псували. В результаті мало хто залишився до кінця, купа пустих місць в залі, а на балконах взагалі нікого, крім танцюристів, двох дядьків і мене.

Якщо захід вже такий офіційний, то чому примусово не зігнали викладачів Універу? Це було б в стилі тої Вченої ради. Проте з мій факультет був ударником - нарахувала цілий ряд наших викладачів. Мабуть, вони найвитриваліші в слуханні промов і однотонних доповідей. Чому не роздавали печиво і цукорки?

Ну, не таким має бути день народження Універу, найкращого в світі Універу. Ніякого відчуття свята, ніхто з гордістю не вітав прохожих у вестибюлі з річницею. І для студентів ніяких розваг.

2. Покрова. У Львові на Покрови було аж два заходи. Ну, може, три. І то там мало людей було. Чому все так гнило? Львів культурною столицею величають, а деколи і піти нема куди - один театр Заньковецької чи не щоденну програму забезпечує.

3. Універ...  Вік живи - вік учись, ніколи не набридне. От, і ще. В мене був найкращий науковий керівник, чого всім бажаю, якщо ще не пізно; або: бажаю вам стати найкращим науковим керівником для когось. І гарних вам вихідних!

Tags: panta rhei, Лємберґ, дипломатія, таке життьо, університет, фізика
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments