?

Log in

No account? Create an account

May 26th, 2014

Блискавка (і грім)

У Львові зараз пречудова гроза. В хаті блимає світло від кожної блискавки, а надвечір'я освітлюється світло-фіолетовими барвами. Грім гримить якось повільно і спокійно, нікуди не поспішаючи, наче показує свою силу і права на цей вечір.

Таке, ліричний відступ. Згадала про грозу і дитинство.
Я вірила, що:
- коли гроза, то треба перехреститися і сказати "Свят, свят, свят", тоді все буде добре, і блискавка не вдарить;
- грім б'є;
- через відчинене вікно може залетіти кульова блискавка, але якщо не рухатися і не дихати, то вона вилетить назад через вікно за потоком повітря;
- якщо доторкнутися під час грому до металевої речі (навіть до алюмінієвої клямки), то може вдарити;
- у всіх будинках є громовідводи;
- не можна купатися в ставі, річці і навіть калабані. бо грім вдарить;
- не можна стояти на горі;
- не можна бігати;
- треба бігом все вимикати з розеток.

Такі вірування. В що вірю зараз - не скажу.
І питання, заради якого писався пост: а які в вас були і є забобони щодо грози?

А-а-а, і найважливіше: я вірила, що від пісні "Падай, падай, дощику" дощ перестане! І переставав :)